Метоклопрамід

Фармакологічна дія:
Метоклопрамід є специфічним блокатором дофамінових рецепторів, а також серотонінових рецепторів.
Препарат чинить протиблювотну дію, заспокоює гикавку і, крім того, чинить регулюючий вплив на функції шлунково-кишкового тракту. Тонус і рухову активність органів травлення посилюється. Секреція шлунка не змінюється. Є вказівки, що препарат сприяє загоєнню виразок шлунка та дванадцятипалої кишки.
Метоклопрамід
Показання до застосування:
Метоклопрамід застосовують як протиблювотний засіб при нудоті, блювоті, пов'язаних з наркозом, променевою терапією, побічною дією ліків (препаратів наперстянки, цитостатиків /речовин, що пригнічують ділення клітин/, антибіотиків та ін), порушеннями дієти та ін.
На блювоту вестибуляторного генезу (викликану заколисуванням) він не діє.
В гастроентерологічної практиці препарат застосовують також у комплексному лікуванні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритів, дискінезій (порушення рухливості) органів черевної порожнини, післяопераційних парезів (зменшення сили і/або амплітуди рухів) кишечнику, при метеоризмі (скупченні газів) і інших захворюваннях.
Лікувальний ефект пов'язаний з підвищенням тонусу шлунка і кишечника, прискоренням спорожнення шлунка і воротаря (судженою частини шлунка в місці його переходу в дванадцятипалу кишку), зменшенням гіперацидного стазу (зупинки руху їжі в шлунку внаслідок закислення).
Є дані про ефективність метоклопраміду при лікуванні диспепсії (багаторазової блювоти, нудоти) у тяжких кардіологічних хворих (інфаркт міокарда, серцева недостатність) і при блювоті вагітних.
Препарат знайшов також застосування як засіб, що полегшує і поліпшує рентгендіагностику захворювань шлунка і тонкої кишки.
Є дані про високу ефективність метоклопраміду при мігрені і про успішне застосування препарату при синдромі Туретта (генералізовані тікі - мимовільні посмикування особи - у дітей).

Спосіб застосування:
Застосовують Метоклопрамід всередину, а у важких випадках-парентерально (внутрішньом'язово або внутрішньовенно).
Всередину дають дорослим зазвичай по 10 мг (1 таблетка) 3 рази на день (до їжі). Внутрішньом'язово (або внутрішньовенно) вводять по 1 ампулі (2 мл = 10 мг) 1-3 рази на день. Дітям призначають у менших дозах відповідно до віку (дітям старше 6 років по '/2-1 таблетці 3 рази в день).
Таблетки ковтають, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.
Для рентгенологічного дослідження вводять дорослим по 1-2 ампули (10-20 мг) внутрішньовенно або дають всередину (через 5-15 хв до початку дослідження) 15-30 мг.

Побічні дії:
Препарат зазвичай добре переноситься. В рідкісних випадках можливі екстрапірамідні розлади (порушення координації рухів із зменшенням їх об'єму і тремтінням), характерні для паркінсонізму. У механізмі цих побічних явищ грає, мабуть, роль антагоністичну дію метоклопраміду на дофамінові рецептори мозку. Для зняття цих явищ вводять парентерально кофеїн.
Дітям віком до 14 років слід у зв'язку з можливими побічними явищами призначати препарат з обережністю.
При прийомі препарату можливі сонливість, шум у вухах, сухість у роті. Для зменшення цих явищ препарат призначають іноді після їжі.

Протипоказання:
При застосуванні препарату у вигляді ін'єкцій може порушитися здатність до водіння автомашин та виконання роботи, яка потребує особливої концентрації уваги.

Форма випуску:
Таблетки по 10 мг в упаковці по 50 штук; в ампулах по 2 мл (10 мг в ампулі) в упаковці по 10 штук.