Синдром Туретта. Симптоми та лікування


Синдром Туретта - це невралгічних стан, розвиток якого найчастіше починається в дитинстві. Людина, що має дане захворювання, періодично видає неконтрольовані звуки, слова або виконує неконтрольовані рухи. Даний синдром також називають синдромом Жиля де ла Туретта.

Подібні порушення моторики часто проявляються у діток у віці 2-8 років. При цьому голосові і звукові порушення зазвичай формуються раніше. Пік прояву подібних патологій зазвичай спостерігається при досягненні дитиною 12-ти річного віку. У підлітковому віці у більшості дітей такі порушення стають значно менше або зовсім проходять. Іноді ж симптоми здатні тривати навіть у дорослої людини.

Тики по-різному впливають на кожну дитину. Наприклад, деякі діти відчувають труднощі спілкування зі своєю сім'єю і друзями навіть при незначних тиках. Це природно знижує самооцінку таких діток. Крім того, такі порушення заважають нормально вчитися в школі і створюють комплекси. Якщо тики відбуваються часто, то дитині може знадобитися лікування, при якому обов'язково потрібно отримати консультацію лікарів і використовувати призначені ними лікарські препарати.

Причини розвитку синдрому Туретта

Причини розвитку синдрому Туретта на сьогоднішній день до кінця не вивчені. Більшість фахівців дотримуються думки про те, що даний синдром формується на генетичному рівні. Вважається, що провокує появу даної патології також погіршення екології. Адже цей факт може негативно позначитися на вагітності, а саме на виношуванні і формуванні майбутньої дитини.

Ризик виникнення подібного синдрому також підвищується, якщо жінка в період вагітності зловживала сигаретами, алкогольними напоями та кавою.

Крім того, якщо жінка страждала на першому триместрі вираженою блювотою і нудотою, при цьому відчувала сильний стрес, то це також підвищує ризик розвитку патології.

Крім цього, викликати розвиток синдрому Туретта може дефіцит кисню в крові, яка подається до дитини під час народження. Також формування синдрому, найчастіше, викликають автоімунні нейропсихіатричні розлади у дітей, які мають зв'язок з стрептококової інфекцією. Через це стан дітей з цим синдромом здатен погіршуватися, і може призвести до раптової появи тиків.

Симптоми синдрому Туретта

Синдром Туретта в основному проявляється у вигляді множинних рухових і голосових тиків, які протягом дня можуть відбуватися багато разів.
 
Зазвичай вони виникають у вигляді нападів. Будь-які симптоми, які характерні цьому синдрому можуть спостерігатися в різних частинах тіла з різною частотою вираженості. При цьому дитина вимовляє слова і фрази, які часом бувають непристойними. Також ці слова можуть супроводжуватися непристойними діями. Голосові тики подібно руховим тикам, можуть як придушуватися, так і загострюватися. Причому загострення зазвичай відбувається, коли дитина відчуває тривогу.

Багатьом хворим з синдромом Туретта характерна гіперреактивність з браком уваги. Тому дана патологія часто поєднується з тривожністю, агресивністю і нав'язливістю. Найчастіше дитина з синдром відчуває наближення тика, що дає йому можливість на якийсь час відкласти напад. Тим не менш, придушити тик повністю зазвичай нікому не вдається. У середні століття, коли у людини починалися приступи, характерні для синдрому Туретта, то вважали, що в цієї людини вселився біс. Потрібно сказати, що дана патологія жодним чином не впливає на інтелектуальний і психічний розвиток.
 
Однак у багатьох дітей через розуміння того, що він не такий як усі, з'являються проблеми у спілкуванні з іншими людьми. Найчастіше дітки з даною патологією просто замикаються в собі, замикаються і страждають депресією. В іншому діти з синдромом нічим не відрізняються від інших, і здатні домогтися успіху, якщо подолають страх перед хворобою.
 
На відміну від простих рухових тиків вокальні тики характеризуються мимовільною вимовою слів. Можуть вигукувати навіть цілі словосполучення. Причому слова, які при цьому використовуються дитиною, є недоречними. Часте і безконтрольне повторення слів називається ехолалія. Для корекції таких симптомів необхідно звернутися не до одного, а до кількох фахівців. У частотності потрібна консультація невропатолога і логопеда.

У деяких пацієнтів відзначається мимовільне раптове вигукування нецензурних слів. Це прояв називається копролалія. При цьому слова, які говорить дитина, є тільки проявом хвороби, а не адресовані якісь конкретній людині. Подібні симптоми нерідко виникають у вигляді нападів. Ці симптоми також вимагають адекватного лікування.

Діагностика синдрому Туретта

Діагностика синдрому Туррета зазвичай не складає труднощів. Винятком є ​​тільки синдром з хронічними тиками. Так, захворюванню характерна повторюваність, швидкість, відсутність ритму і мимовільність тиків.

Діагноз зазвичай не ставиться відразу після прояву тиків. Спочатку за пацієнтом близько року проводиться спостереження. Крім того, для постановки діагнозу людина повинна пройти неврологічне обстеження, за допомогою якого можна виключити органічне ураження головного мозку, яке відбувається при розвитку пухлини. Тільки після цього лікар може поставити остаточний діагноз і призначити відповідне лікування. Це варто знати всім батьком, які мають дітей з подібними порушеннями.

Лікування синдрому Туретта

За допомогою ранньої діагностики батьки дитини можуть зрозуміти, що його поведінка є мимовільною і не говорить про те, що йому було дано погане виховання і що покарання не може допомогти зрозуміти малюкові, що так поводитися не можна.
 
Лікування синдрому Туретта грунтується на зменшенні проявів тиків, а метою лікування є соціальна адаптація хворого. Для лікування подібних порушень моторики часто використовується Галоперидол. Цей препарат вважається досить ефективним, але він може викликати деякі побічні реакції.
 
Зокрема, при прийомі цього засобу може відзначатися напруженість у м'язах, збільшення ваги, сонливість, розлад зору та уповільнення процесу мислення.

Іншим препаратом, який використовується для лікування патології, є Лімозід. Побічні дії цього препарату зазвичай менш виражені. Для лікування синдрому Туретта також застосовується такий препарат як Клофелін. Ці ліки дають можливість контролювати тривожність і нав'язливо-примусову поведінку. Побічні дії цього препарату менш важкі, ніж у Лімозіда і Галоперидолу. Іноді при лікуванні цього синдрому використовується транквілізатор Клоназепам.

Досить ефективним методом лікування, який не має побічних ефектів, є психотерапія. Основною метою такого лікування вважається адаптація дитини до навколишнього світу таким чином, щоб він сприймав адекватно свої проблеми зі здоров'ям і не вважав себе ненормальним. Крім цього, за допомогою психотерапії можливо приглушити симптоми і навіть направити патологічну активність у потрібне русло.

Синдром Трретта лікується із застосуванням спеціальних ігрових методик, за допомогою лікування тваринами, казками і арт-терапією. Ці методики запобігають можливість розвитку вторинних проблем. Крім того, діти, які мають порушення моторики, повинні помірно займатися спортом. Також їм рекомендується грати на музичних інструментах. Подібна терапія здатна зменшити симптоми хвороби і зробити життя дитини краще.