Панкреатит

 Панкреатит - запалення підшлункової залози, що протікає у вигляді гострої чи хронічної форми. При цьому він може бути первинним (запалення починається безпосередньо в самій підшлунковій залозі) і вторинним (запалення є наслідком захворювань в інших органах, наприклад, при жовчнокам'яній ,виразкової хвороби).

Гострий панкреатит

Запальний процес з яскраво вираженими симптомами. При своєчасному і адекватному лікуванні захворювання швидко зникає, не залишаючи після себе істотної шкоди здоров'ю. Але при відсутності лікування або непрофесійному лікуванні часто розвиваються важкі, іноді незворотні зміни, результатом яких може стати летальний результат.

Основні причини:

  • токсичне ураження підшлункової як наслідок харчового отруєння (наприклад, отруйними грибами, неякісним алкоголем) неконтрольоване споживання лікарських засобів,
  • ускладнення при паразитарних та інфекційних захворюваннях (аскаридоз, вірусний гепатит, мікоплазмоз тощо),
  • захворювання органів травлення (дискінезії жовчовивідних шляхів, жовчнокам'яна хвороба, ускладнення виразки шлунка), ускладнення після хірургічних операцій ,травм органів черевної порожнини,
  • порушення кровопостачання та обмінно-токсичні ураження підшлункової (васкуліти, ниркова недостатність, декомпенсація цукрового діабету, захворювання крові тощо). 

Через перерахованих вище причин  відбуваються порушення вироблення та виділення в дванадцятипалу кишку панкреатичного соку (рідини з високим вмістом травних ферментів). Ферменти активуються в тканини самої залози і можуть призвести до її аутолизису (самопереварюванню). Це веде до багатокрів"я і набряку підшлункової , а в подальшому - зміни проникності стінок судин і появи крововиливів і мікротромбозів. 

Клінічно виділяють дві форми:
- набряклу, яка зустрічається в 85% випадків захворювання протікає в легкій формі і є оборотною (виліковної),
- некротизіруючу, яка зустрічається набагато рідше, але протікає у важкій формі, руйнує в короткий час тканини підшлункової і несе в собі ризик високої ймовірності летального результату.

Основні прояви 

Провідним симптомом панкреатиту є інтенсивна, біль оперізуючого характеру у вигляді«півкола» на рівні нижніх ребер. Часто болі локалізуються в підложечній області чи лівому підребер'ї. Біль може з'явитися раптово, частіше після прийому гострої і жирної їжі ,алкоголю. Біль інтенсивна, постійна, будь-який рух підсилюють її. Одночасно з цим можуть спостерігатися симптоми загальної інтоксикації організму: нудота, іноді блювання, метеоризм, підвищення температури, прискорене серцебиття (тахікардія), зниження артеріального тиску, слабкість і навіть близькість до непритомного стану. При частому блюванні можливе зневоднення організму. 
 
При сприятливому перебігу основні симптоми зменшуються протягом тижня.

У запущених випадках  при тривалому набряку головки підшлункової порушується відтік жовчі і шкіра бере жовтяничний відтінок, з'являються дрібні крапкові крововиливи. Може розвинутися парез (параліч) кишечника з явищами кишкової непрохідності: здуттям живота, відсутністю стільця, постійним погіршенням самопочуття. Крім перерахованого вище в залозі можуть сформуватися кісти і розпочатися процес абсцесу. Крім самої залози можуть почати руйнуватися і сусідні органи - кишечник, селезінка і нирки (через тромбоз судин).
  
Обстеження при гострому панкреатиті крім звичайних загально клінічних досліджень включає визначення активності амілази крові і сечі, визначення кліренсу амілази, креатиніну в сечі, визначення активності ліпази крові, а також вмісту глюкози, кальцію та білкових фракцій. В обов'язковому порядку проводиться УЗД, комп'ютерна ,магнітно-резонансна томографія органів черевної порожнини, при необхідності - ендоскопічна лапароскопія.

Лікування проводять тільки в умовах стаціонару. При цьому комплексна терапія включає у перших два дні постільний режим, холод на область живота, голод (пиття не обмежене), а також введення знеболювальних препаратів та спазмолітиків. При інтоксикації і зневоднення у вени вводять плазмозамінні розчини, фізрозчин. Також використовують препарати, що пригнічують активність ферментів підшлункової  (контрикал, гордокс, трасилол та ін), проводять симптоматичну терапію. При розвитку ускладнень проводять оперативне лікування.

Хронічний панкреатит

Тривало поточне, прогресуюче, періодично загострене запалення, що супроводжується розвитком у ній фіброзної тканини та атрофії, що веде до зниження її функцій. Систематичне вживання спиртних напоїв протягом багатьох років дуже часто сприяє розвитку хронічного панкреатиту. До нього приводять ті ж фактори, що і при гострому панкреатиті, а також захворювання обміну речовин (ожиріння, цукровий діабет), алергічні та автоімунні, вроджені аномалії кровообігу і жовчовиділення. Певну роль грає спадкова схильність і інші вроджені порушення роботи ферментативних систем організму - ензимопатії (гемохроматоз, муковісцедоз та ін) а також аномалії самої підшлункової  (наприклад, кістозний фіброз та ін)

Основні клінічні прояви

Носить повільно прогресуючий характер, супроводжується поступовим зниженням здатності підшлункової  до вироблення травних ферментів, а пізніше і гормонів (інсуліну та глюкагону), що веде до порушення роботи органів травлення і розвитку діабету.

Хронічний може протікати з переважанням певних симптомів, тому клінічно виділяють наступні його форми:
больовий протікає з постійними (навіть поза загострень) різної інтенсивності болями,
рецидивуючий протікає з частими загостреннями супроводжуються больовими нападами,
склерозуючий у зв'язку з розвитком фіброзу проявляється наростаючою секреторною недостатністю залози,
безбольовий (латентний)  виявляється випадково при обстеженні органів травлення з іншого приводу.

При загостренні часто спостерігаються ті ж прояви, що й при гострому панкреатиті, але менш інтенсивні. Поза загострення (в період ремісії) хворих турбують оперізуючі болі в животі, які виникають після їжі, метеоризм, здуття живота, нудота, зниження апетиту. Іноді на тлі вищепереліченого хворі втрачають вагу, трапляються діарея з наявністю вкраплень жиру в калових масах - стеаторея і гіповітаміноз. Все це з часом призводить до розвитку хронічного дисбактеріозу, порушень у роботі серця і нервової системи, порушення кровотворення і ослаблення імунітету. При систематичному лікуванні і дотриманні всіх призначень лікаря - відносно сприятливий прогноз захворювання. У рідкісних випадках можливий рак підшлункової .

Програма обстеження при хронічному таке ж, як і при гострому.

  • Лікування хронічного панкреатиту поза загострення включає дотримання дієти , 
  • прийом ферментативних препаратів(панкреатин, фестал, мезим, панзинорм та ін), спазмолітиків (но-шпа, папаверин та ін), фітотерапію, фізіотерапію, 
  • санаторно-курортне лікування, а також лікування супутніх  патологій органів травлення.