Прояв гіпоксії в організмі людини


Гіпоксією позначається цілий ряд станів організму, які об'єднує одна спільна ознака, це - недостатність кисню. В умовах відсутності кисню і навіть недостатню кількість його, нормально працювати організм не може, так уже влаштован він і якщо, з якихось причин, має місце кисневе голодування, то, як наслідок цього, виникають різні передумови для виникнення небажаних, неприємних наслідків.

Стан гіпоксії може розвинутися гостро, а може бути і хронічним. Він може бути місцевим, коли недолік кисню характерний лише для якоїсь певної ділянки, а може організм відчувати і загальне кисневе голодування. Прояви гіпоксії можуть бути різними і залежать від того, наскільки виражений характер вона має, яку саме ділянку (або навіть група клітин) відчуває нестачу кисню, яка його тривалість за часом і т.п.

Гострі гіпоксії, як правило, нетривалі і організм швидко приходить в первісний стан, або можу бути більш тривалими і затягуватися на добу і навіть довше. Нарешті, організм може відчувати хронічну гіпоксію, коли, в силу якихось причин (захворювання серця, легенів), недолік кисню стає постійним.

Прикладом гострого кисневого голодування може служити, так звана, функціональна гіпоксія. Виникає вона в умовах підвищених фізичних навантажень, при яких організм працює вже не так, як в спокої, а значно інтенсивніше, при цьому потреба в кисні, природно, зростає. Даний вид гіпоксії проходить швидко, організм поступово відновлюється після зниження або припинення фізичних навантажень.

Гіпоксія може виникнути і при тривалому перебуванні в задушливому, погано провітреному приміщенні, де недолік кисню обумовлений великим скупченням людей. Після того, як людина залишає таке приміщення, організм швидко приходить в норму.

Адаптація організму до гіпоксії

У відповідь на нестачу кисню, негайно включаються різні компенсаторні механізми, метою яких є усунення його. Це можна спостерігати як на органному рівні, так і на рівні тканинного метаболізму. Наприклад, при нестачі кисню частішає дихання, серце скорочується частіше. Образно кажучи, організм спрямовує всі свої зусилля на ліквідацію нестачі кисню. Якщо ж недостатність кисню обумовлена наявністю якихось захворювань, має місце постійно, то і адаптогенні можливості організму проявляються набагато складніше, довше за часом.