Небезпечні симптоми пухлини щитовидної залози


Пухлини щитовидної залози злоякісного характеру часто не виявляють своєчасно через відсутність виражених симптомів на ранніх стадіях. Причини, за якими розвивається даний тип раку, точно не встановлені, проте передбачається, що найпоширенішими з них є:

-радіоактивне опромінення;

-променева терапія шиї і голови;

-недостатнє вживання йоду в їжу;

-вік і стать (хоч і не є визначальним фактором, однак спостерігається підвищення ризику появи пухлин щитовидної залози після 40 років, особливо у жінок);

-генетичний фактор;

-особливості професійних занять (наприклад, робота з іонізуючим опроміненням);

-шкідливі звички і стреси.

Всі вищенаведені фактори значно підвищують ризик появи злоякісних пухлин в щитовидці, тому людям, схильним до дії таких факторів, настійно рекомендується проходити регулярні огляди у ендокринолога.

Види і симптоми появи пухлин щитовидної залози

Рак щитовидної залози може виявлятися в різних формах, якими є:

-папілярна (зустрічається найчастіше - в 76% випадків);

-фолікулярна;

-медулярна;

-недиференційована і анапластична.

Основним симптомом злоякісної пухлини щитовидки є наявність безболісного вузла.

Завдяки поверхневому розташуванню щитовидної залози неважко помітити появу одиночного вузлика на даній залозі. При появі такого новоутворення слід звернутися до лікаря, проте панікувати заздалегідь не слід - всього в 5% випадків він може виявитися злоякісною пухлиною.

Якщо, крім появи вузлика на щитовидці, Ви помітили ущільнення шийного лімфатичного вузла, звернення до фахівця не варто відкладати - в деяких випадках ці два симптоми є єдиними тривожними ознаками раку, який перебуває в ранній стадії розвитку.

Що стосується пізніших етапів, вони можуть супроводжуватися появою:

-болю в шиї (в тому числі віддає в вухо);

-труднощі при ковтанні;

-безпричинна осиплість голосу;

-"Комок в горлі";

-безпричинний кашель;

-задишка;

-набухання вен на шиї;

-утруднене дихання.

Для постановки точного діагнозу при виявленні вузликів в щитовидці лікар застосовує:

-УЗД (для визначення локалізації і визначення розміру вузлика);

-біопсію щитовидки (тільки цей метод дозволяє встановити характер новоутворення);

-дослідження крові на онкомаркери.

Відповідно, самостійна постановка діагнозу пацієнтом повністю виключена.